:: Меню ::

Головна
Передмова
СЕРЕДОВИЩЕ РОЗРОБКИ C++ BUILDER
Початок роботи
Перший проект
ПРАКТИКУМ ПРОГРАМУВАННЯ
Графіка
Мультимедіа
Бази даних
Компонент програміста
Консольне застосування
Довідкова система
Створення настановного диска
Приклади програм
C++ Builder — короткий довідник
Книга для гостей
Контакти
Добавити у вибране

:: Друзі ::

 
Настольная игра Cashflow (Денежный поток) 101 и 202 Роберта Кийосаки: купить.. Отказаться от этого никак нельзя. Примеры таких незапланированных расходов: — удовольствие (купить картину местного художника или новый рекламируемый телефон) — необходимые расходы (протек водопровод, сходить к зубному). Без них наша жизнь имела бы намного меньше красок.

:: Лічильники ::

=

 

 

 

 

 

Функція printf



У загальному вигляді інструкція виклику функції printf виглядає так:

printf(Управляющаястрока, Спмсокпеременних)

Параметр Управляющаястрока задає спосіб відображення (формат) значень змінних, імена яких задає параметр список змінних. Окрім специфікаторів формату, параметр Управляющаястрока може містити символи і послідовності, що управляють.

Параметр Спісокпеременних не є обов'язковим і є послідовністю розділених комами імен змінних, значення яких мають бути виведені.

Специфікатор формату задає вид виводу. Наприклад, значення змінної типу float можна вивести як десяткове число з крапкою (%f) або як число у форматі з плаваючою крапкою (%е). У специфікаторі формату можна задати розмір поля виводу (кількість позицій екрану), а для формату f — розмір поля для виведення цілої і дробової частин числа. Якщо під час роботи програми опиниться, що значення, що виводиться, не уміщається в полі, вказаному в специфікації, то для його виводу буде використано стільки позицій, скільки необхідно.

У таблиці. 7.1 приведені найбільш часто використовувані специфікатори формату. Необов'язковий параметр л, замість якого треба підставити десяткове число, задає розмір поля виводу; параметр m — розмір поля для виведення цифр дробової частини.

Таблиця 7.1. Специфікатори формату


Специфікатор

Тип змінної

Форма виводу

%nd

int

Десяткове із знаком

%n.mf

float або double

Дріб з десятковою крапкою

%ne

float або double

Дріб у вигляді числа з плаваючою крапкою

%nc

char

Символ

%ns
 
Рядок


При виводі однією інструкцією значень декілька змінних значення першої змінної виводиться відповідно до першого по порядку специфікатора формату з рядка, що управляє, другого з другим і так далі

Слід звернути увагу на те, що компілятор не перевіряє, чи відповідає кількість змінних, значення яких мають бути виведені, кількості специфікаторів в рядку, що управляє, а також відповідність типу змінній — специфікатору. Наприклад, якщо змінна х оголошена як float то в інструкції printf ("x=%i", x) компілятор не виявить помилку.

Якщо треба вивести символ, який не може бути поміщений в рядок виводу звичайним способом шляхом набору на клавіатурі, — наприклад, символ нового рядка або подвійна лапка, яка в мові C/c++ використовується для обмеження в тексті програми рядків, — те замість цього символу застосовується спеціальна послідовність символів. Спеціальна (що управляє) послідовність починається символом зворотної похилої межі. Під час роботи програми символи спеціальної послідовності на екран не виводяться, а виконується дія, що позначається цією послідовністю. У таблиці. 7.2 приведені найбільш часто використовувані послідовності, що управляють.

Таблиця 7.2. Послідовності, що управляють


Послідовність

Дія

\n

Переводить курсор в початок наступного рядка

\r

Перекладає курсор на наступний рядок поточної колонки

\t

Переводить курсор в наступну позицію табуляції

\"

Виводить подвійну лапку

\\

Виводить зворотну похилу межу

\0xШестнадцатерічноєчисло

Виводить символ, код якого вказаний


Для виводу на екран повідомлень часто використовують функцію puts яка, на відміну від printf після виводу автоматично переводить курсор в початок наступного рядка. У функції puts один параметр — повідомлення. У простому випадку як параметр функції puts використовується строкова константа. Наприклад, функція

puts("У лукомор'я дуб зелений, Хпзлатая ланцюг на дубі том.")

виводить дві строчки вірша, кожну на окремому рядку, і переводить курсор в початок наступного рядка.

Щоб вивести кольоровий текст, треба використовувати функції cprintf і cputs. Вони нічим не відрізняються від розглянутих раніше printf і putsза винятком того, що колір символів, що виводяться цими функціями, можна задати, викликавши функцію textcolor а колір фону — textbackground.

У загальному виді інструкції виклику вказаних вище функцій виглядають так:

 textcolor(Колір); 
textbackground(Колір);

Параметр колір — параметр цілого типу, як який зазвичай використовують одну з іменованих констант (таблиця. 7.3).

Таблиця 7.3. Константи, як параметр колір


Колір

Константа

Значення константи

Чорний

BLACK

0

Синій

BLUE

1

Зелений

GREEN

2

Бірюзовий

CYAN

3

Червоний

RED

4

Бузковий

MAGENTA

5

Коричневий

BROWN

6

Світло-сірий

LIGHTGRAY

7

Сірий

DARKGRAY

8

Блакитний

LIGHTBLUE

9

Ясно-зелений

LIGHTGREEN

10

Ясно-бірюзовий

LIGHTCYAN

11

Яскраво-червоний

LIGHTRED

12

Світло-бузковий

LIGHTMAGENTA

13

Жовтий

YELLOW

14

Білий (яскравий)

WHITE

15


Слід звернути увагу на те, що як параметр функції textcolor можна використовувати символьні константи із значенням від Про до 15, а як параметр функції textbackground — тільки від 0 до 7.

При виводі на екран вельми корисна функція cirscr яка очищає екран, закрашувавши його кольором фону, встановленим функцією textbackground.

Функції textcolor, textbackground, cirscr і приведені вище константи оголошені у файлі conio.hтому, щоб вони були доступні, в текст

Програми потрібно включити діректіву #include <conio.h>.

 


Холеные тела индивидуалок просто созданы для наслаждения. | Самые красивые проститутки Пятигорска исключительно для вас. | Смотрите http://childdevelop.ru развитие уверенности в себе.
x

:: Наша кнопка ::

Отримати код:

Підтримайте наш сайт і розмістіть нашу кнопку на своєму ресурсі.


:: Реклама ::


:: Посилання ::

-


 

 

 


Copyright by Zvircom © 2009